Тріолет 44
Минулого назад не вернеш, Не зупинити часу плин. Перетира світи, мов млин... Минулого назад не вернеш... Поклав би тин на той відтин, Як знав би, що не там повернеш... Минулого назад не вернеш, Не зупинити часу плин... Хоч як старайсь, тінь не здожéнеш... Не сій в ріллю гіркий полин — На ній не виросте ожин... Хоч як старайсь, тінь не здоженеш... Сред тьмяних не губись картин, Не воскрешай, що вже померло... Хоч як старайсь, тінь не здоженеш — Не сій в ріллю гіркий полин... Не стій над згарищем, бо змерзнеш, Ти згадок не тривож глибин: Твоя дорога — до вершин... Не стій над згарищем, бо змерзнеш — Пшеничних ізбери зернин, Хай крає ниву гострий лéміш. Минулого назад не вернеш, Ти не турбуйсь про часоплин.
2024-06-21 10:14:08
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Терті пляцки
Чудова поезія
Відповісти
2024-06-21 14:18:19
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2400
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5481