Рондо Діві Марії
Микола Мотрюк
Тобі молитва ця, Пречиста, Тобі, о Мати, мій поклін, Дорога бо моя терниста, Й не раз смерть бігла навздогін... Подій минулих відгомін З осколків залишив намисто. За те, що вберегла від мін, Тобі молитва ця, Пречиста... Корона на Тобі огниста, О, Діво, Зоре серед зір, У бідах помічнице бистра, Тобі, о Мати, мій поклін. Коли здавалось, був один, Твоя усмішка промениста Розсіювала тьму і тлін, Дорога бо моя терниста, Гориста, звивиста, імлиста... І ціливсь в мене карабін, Повз куля пролітала з свистом, Й не раз смерть бігла навздогін... Хай вже не людно серед стін, Й до храму стежку вкрило листом — Проб'ється крізь тумани дзвін... Безмежно дякую... Твій син... Тобі молитва ця, Пречиста... -------------------------------------------- Дякую тобі, Мамо... Ти завжди мене рятувала...
2024-10-08 03:28:25
4
0
Інші вірші поета
Сонет 7 Сонет 28 Тріолет 8 Тріолет 12
Інші поети
Adara Halley
@adarahalley
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5425
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2927