Сонет 50
Микола Мотрюк
Мене пітьма поволі жерла, поглинала. Хоч залишалась десь жаринка в глибині, Але й вона в кутку тихесенько згасала... Й холодними, порожніми зробились дні... Від безнадійності конав, від її жала. Дощі отрути смоляної проливні, Прошили до кісток, й скува, мов порцеляна... Я сам один, немов комаха в бурштині. Та діва з сну мій крижаний полон зламала, І я в її кохання розчинивсь вині... В безмежній порожнечі й тьмі ти світлом стала, Ти вибухнула сингулярністю в мені. Моє нове життя, іскринко, Богом дана, Я вічність всю тобі віддам, моя кохана...
2026-01-22 12:10:38
3
0
Інші вірші поета
Сонет 47 Сонет 17 Сонет 11 Сонет 6
Інші поети
ArDen
@ArDen
Hannah
@hananahQbanna
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2387
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5681