Мені колишньому

Микола Мотрюк

Не ймú віри шквальним, раптовим і змінним вітрам, Бо станеш кружлять мов дощами обпалене листя, Метатись, і битись об землю, мов мотлох і хлам — В полову обернешся, і остаточно здасися... Глибокий назавжди залишиться болісний шрам: Ви вирвали душу із м'ясом, і в неї вп'ялися... Залишили б гордість захланним, лукавим панам, Яким срібло-злато й хвала важливіш благочестя. У фільмах одвіт не знайти, не дивися дорам: Одна із красивих порад призведе до нещастя... Ти серцю довірся, і не віддавайся гріхам — Страждать не прийдеться, й у горі ламати зап'ястя. Люби не вагаючись, й не довіряй злим вітрам, Й не станеш кружлять, мов дощами обпалене листя...

2025-03-17 07:49:35

7

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Потужний вірш, закручує у вихор емоцій і подій🌪️

Відповісти

2025-03-20 18:43:32

1

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

2216

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5428