***
Микола Мотрюк
Стою на ниві самотою... Роки дитячі, юні дні, Як вишні розцвіли весною, Як в літню спеку у тіні Ховавсь од променів палючих, Усе згадаю... простягнусь На ворсі зі стерні колючім І синявою неба вп'юсь... Кругом, мов вироби гончарні, Що їх неначе із печі Ось щойно витягли, мов з грані - Ліси - зівак поглиначі, Чарують, кольрами грають, Спиняють і вкидають в сон, Казковий сон, що оживляє Забутих спогадів мільон... І радісно на серці й сумно, Й вернути літо хочу знов... Я мало був в потоках бурних, Я мало світу обійшов, І цвіту запах не згадаю, І звуки грому вже забув, За помилки себе картаю... Час літній, наче день минув. Тоді сміливості забракло, А зараз - пробива іскра, Щось у середині заклякло... І знов ні мислі... пустота... 16.10.2019
2021-07-10 11:56:46
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Дивовижно👍
Відповісти
2021-07-10 15:12:48
1
Інші вірші поета
Тріолет 48. Першому коханню *** Два тріолети Сонет 30
Інші поети
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
16371
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
6012