Сонет 42
Малює іній завитки художні На брижах білосніжного рядна... Простори неозорі і безмовні, Надії де згаса бліда іскра... Не виживе в краю цім жодний, Без теплого овечого руна, Й ми без огню сховатись не спроможні Од крижаного холоду гріха... Скарбів небесних засіки порожні, Й оливи добрих діл зовсíм катма... Не наш це дім: ми гості й подорожні. В житті доріг багато, Путь — одна... І не важливо, бідний, чи заможний, Одвіт держатиме пред Богом кожний...
2024-11-14 09:29:34
7
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2474
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4069