Тріолет 46

Микола Мотрюк

Чужий для всіх, чужий для себе, І в тьмянім дзеркалі не я... Мов древо, що пожерла тля, Чужий для всіх, чужий для себе... Німі багро́віють поля, Обійми розпростерло небо... Чужий для всіх, чужий для себе... І в тьмянім дзеркалі — не я... На шмаття рве утробу Цербер, Кричать багровії поля, Людські ковтаючи життя... На шмаття рве утробу Цербер, Й стиска все дужче Смерть-змія, Щоб серцем вибухнути з ребер... Чужий для всіх... чужий для себе... І в сні своєму я — не я...

2024-09-25 22:35:48

Інші вірші поета

*** Сонет 21 Тріолет 41 Тріолет 26

Інші поети

Арлин Адамсон

@anastassia_lV

Tigerclawandtigertail

@tigerclawandtigertail

Princess Mwas

@princess_mwas

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12259

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6340