Сонет 24
Страшним пекельним зойком зранена земля,
Задушливі обійми згарищ гасять сонце,
Тут засіває смерть снарядами Кремля,
Що клявсь навіки бути братом-оборонцем.
І знову "мирний атом" "русскава царя"
На волю хоче вирватись протуберанцем,
Щоб не лилáсь степами піснь сопілкаря,
Калина не яріла над бійцем-повстанцем.
Це - наша Русь свята, від Дону до Карпат,
І рідної землі не віддамо ні сажня,
Воскресне Україна, згине супостат!
О, Діво-Мати, вишнього престолу Княжно,
Тебе боїться, никне сатанинський гад,
Кінець бо близько, стяг наш здíйметься звитяжно.
25.04.22
2022-11-03 01:55:15
11
7