Сонет 36
Микола Мотрюк
(18+)
Моє прокляття і моє благословіння, Моя пітьма, й душі моєї ясний світ... Для грішних — мариво, мені ж — святе видіння, В заметах безнадії ніжний первоцвіт... Моє сподвиження й моє гріхопадіння, Моя погибель, й до Небес висот політ.. Моя шаленість дика, й умиротворіння... Ти — найкоштовніший для мене самоцвіт... В жадані хвилі пристрасті двох тіл сплетіння З'єднали долі, вклали вічний ми завіт... Таким було для нас обох це провидіння, Щоб крокували разом в далеч, за зеніт... Не згасне двох сердець ярке палахкотіння — До Неба неустанне-бо моє моління...
2023-05-24 16:00:04
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Роузі Рей
😍🔥..це чудово!
Відповісти
2023-05-24 17:00:33
2
Микола Мотрюк
@Роузі Рей Дякую...))
Відповісти
2023-05-24 17:30:38
1
Терті пляцки
Гарно
Відповісти
2023-06-21 11:14:45
1
Інші вірші поета
Тріолет 38 Сонет 47 Тріолет 2 Тріолет 9
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2391
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2414