Сонет 44

Микола Мотрюк

Руйновище, ворони і сороки... Тут ще учора квітнуло життя, А нині — край розпуки й забуття, Могильнище розкинулось широко... Не вивчили історії уроки, Й своє ми закопали майбуття, Свободу проміняли на гниття, І до шеолу ведуть наші кроки... І так буде, допоки совість спить. За гроші українство не купить — Згори, від Духа треба народитись... Бо русофіла тягне до Москви, Раба — під ноги панові стелитись... А ким же оберете бути ви..?

2024-12-28 19:43:51

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Скільки питань, а відповідей на них немає...😞

Відповісти

2025-03-11 19:44:37

Інші вірші поета

Тріолет 52 Шипшинова журба Божевільний Сонет 49

Інші поети

Vita Riter

@Vita_Riter

Apaylia

@Apaylia

Тесса

@caxxap16

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2770

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5326