Шипшинова журба

Микола Мотрюк

Поля вкрив білий плющ, Шипшинова журба, Неначе, чорний вуж Звиваєсь в ліс тропа. Йду, не мина калюж, Прозорая стіна... Не родить дичка груш, У серці пустота... Ловці лякливих душ В покручених кущах, І оксамитна туш, Де бірюза в вітрах. Вкрав місяць в неба ключ, Схід бронзово сія, Поля вкрив білий плющ, Й один стою лиш я. 10.02.2020

2021-07-10 12:51:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Сандра Мей

🔥Вав🔥😳 Я просто в захваті!

Відповісти

2022-11-12 14:31:42

Галина Соколишин

Неймовірно гарно

Відповісти

2023-01-08 15:03:22

Микола Мотрюк

Дякую)

Відповісти

2023-01-08 15:14:17

Подобається

Інші вірші поета

Сонет 38 Тріолет 26 Тріолет 37 Сонет 27

Інші поети

Hell_ga

@Hell_ga

Janocska

@Janocska

-Rayures

@Catalina_P

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1982

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2741