Сонет 32
Микола Мотрюк
Весну жадану ніжний легіт принесе, Полегшить біль, розвіє, наче прах, скорботи... Та не розбудить млосну душу від дрімоти, Й до Бога мислі грішної не вознесе... Я прагнув мчати забуваючи про все, На швидкості круті долати повороти... Себе вже, Господи, не можу побороти, Несила опиратись поклику шосе... Жага із пристрастю у плоть слабку вп'ялися, Неначе рак, із тілом намертво зрослися... Контроль утрачено, система дала збій... На максимумі газ, без гальм лечу в відбійник... Змагаючись із тінню я програв двобій... Ісусе, пом'яни м'я... молю, як розбійник...
2023-03-21 16:40:21
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Терті пляцки
Геніально
Відповісти
2023-03-27 17:37:44
Подобається
Інші вірші поета
Тріолет 46 Сонет 16 *** Тріолет 30
Інші поети
Carla Gaona
@KuroShiro
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2157
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5019