Він побачив стелю. Сам він лежав. Не розуміючи що відбувається Хаят покрутив головою. Це була невеличка кімната з вікном. Повернувши голов вбік він побачив Ехо, який сидів біля нього та читав книгу. Його довге волосся як завжди було трохи підняти вверх його пов'язкою на голові.
Почувши скрип на ліжку індіанець підняв очі від книжки й подивився у бік. Побачивши Хаята він сказав:
- Ти прокинувся нарешті?
Все ще нічого не розуміючи, він кивнув головою і Ехо продовжив:
- Що останнє ти пам'ятаєш?
- Те, як мене відключили.
Відклавши книгу убік він розпочав свою історію. Хаят уважно слухав. Коли історія дійшла до появи Нореха та його останніх слів у нього виникли питання.
- А ти про це звідки знаєш?
- Це Таша розказала.
- А як ми тут опинились?
Як виявилось, Таша була поруч і її совість намагалась звести провину на неї, адже вона не вилікувала свою команду. З одної сторони це було так, але слухаючи розповідь Ехо, Хаят розумів, що Норех використав магію, щоб єдиний свідок заснув. Але чому він це зробив?
-О. Точно, - сказав індіанець, - вона ще сказала, що з нами хоче зустрітись той головний бібліотекар.