Сонце знову заховалось за деревами. Довелось вставати та йти в інше місце. І так багато разів на день. але хоч і доводилось піднімати своє велике тіло, але дрімота на сонечку була дуже приємною та надавала багато сил.
Хоча можна було відпочивати у місцях, де м'яко та приємно, але найбільше подобалося на твердому камені. За допомогою нього можна було зігріватись не тільки зверху, але й знизу. І все його велике тіло було в теплі. Навіть не так. Він повністю наповнювався енергією стаючи все сильнішим та гарнішим.
Звісно інколи потрібно було попоїсти. Його слуги регулярно його годували відбірною їжею. Це були завжди свіжі та дуже смачні харчі. Якщо йому дуже сподобалось подарунки, то міг дозволити до себе доторкнутись.
Правда все ж була людина, яка не поклонялися йому. Якщо у нього були якісь смаколики, то сам зїдав і ніколи з ним не ділився. Серед всіх учнів - в нього одного було довге волосся, яке було зібране у хвостик ззаду.
А ще, запам'ятався, бо щойно завершивши навчання вирішив зробити собі татуювання.
Десь покликали. А тільки гарно вмостився, але вже потрібно йти. Сьогодні бачив, як привезли свіженьку рибку. І з цими думками повільно пішов вперед.
Сонце світило на нього і давали тінь на кам'яну плитку. Чотирьох лапий великий котик біг вперед, щоб смачно попоїсти. І хоча його розміри були точно більшими за його родичів, але це не було тому, що він їв надто багато - це були його м'язи та мякенька шерсть.