Русалка

Lelyana_ art

Була б я русалкою, то любила я моря персикові береги, Любила б я морські далі химерно-казкові, Не було б у мене часу для нудьги, Закутала в морську піну мрії твої ніжнотонні, Була б я русалкою, то вночі б шукала тебе серед берегів і скель, На допомогу морських своїх товаришів викликала, Наспівувала б знайомих для тебе пісень, Ти б пізнав їх, знайшов мене, а я б тебе лоскотала, Серед ночі я б покинула море і ступала босоніж по мокрій землі, Та я не перетворилась би на морську піну, Щоб відчути твій земний подих, я віддала всі свої коштовні кришталі, Щоб не бризкало на мене море свою водну лавину, Була б я русалкою, то плила б в обійми твої, Плавала у свіжих просторах разом з тобою, Світили б нам щоночі кораблі, А ми б засяяли назавжди перлинною чистотою. * ❤️

2021-09-03 21:19:59

9

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Kruhitka Dobro

😍😍😍😍❤️❤️❤️❤️

Відповісти

2021-09-03 21:22:55

1

Lelyana_ art

@Kruhitka Dobro 😊❤️

Відповісти

2021-09-03 21:23:39

1

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2069

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12001