Дідове село
Люблю я літнє дідове село, Дитинством і добротою пахне воно, Там навіть пташечка по-іншому співає, Її спів моє серце звеселяє, Хата, де раніше збиралась вся родина, Назавжди для мене буде така ж гостинна, За столом сидять ще ті, кого вже немає з нами, А десь вдалині вітер минулого гуляє ланами, Бігають маленькі курчатка по двору, А по вулиці чути безтурботну дітвору, Котик вмивається після смачної вечері, І вже стукає теплота літньої ночі у двері, Ось дідусь зібрався по рибку на ставок, А бабуся варить смачнючих галушок, У саду наливається соком яблук урожай, На городі помідорів хоч відрами збирай, Як ранком вийдеш у селі на ґанок, То застанеш туманний літній світанок, На травичці перлами вже випала роса, Під вечір теплий дощик і зібралася гроза, На город як вийдеш, то сила-силенна людей, На полях працюють комбайнери день у день, Заходжу в хату, а там пахне добротою, Вишиті рушники бабусею ще молодою, Щось рідне і світле я у цих спогадах відчуваю, Бо як час швидко плине добре знаю, Таким назавжди буде у моїй душі дідове село, Я знаю, що туди знову приїду, щоб там не було, Цей образ я в своїй душі з любов'ю оберігаю, І радію, що це райське місце сили маю.
2022-11-04 22:04:41
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Kruhitka Dobro
Настольгічний вірш, з нотками наївності
Відповісти
2022-11-05 05:41:50
1
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro То був такий настрій.
Відповісти
2022-11-05 06:12:15
1
Lelyana_ art
🥰🥰
Відповісти
2023-07-28 17:03:45
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10314
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4580