такі як ти/кс3
такі як ти не стрічаються на дорозі, тільки якщо автостопом в якусь діру. та (вірогідно) не щастя для себе просять, а щось просте, задля чого зітхну і вмру. такі як ти не шукають собі обставин, приводів тільки відкрити незнаний світ. ними хворієш безмежно і безпідставно, доки не взнаєш хоча б трохи "до" і "від". такі як ти не лякаються просто в вічі щиро дивитись, і безпосередньо так з окликом: "стоп" цілуватися на узбіччі, серце спиняти, щоб знов потрапляти в такт. таких як ти Бог дарує в коробці хитро, каже, всміхнувшись: "крихке, повертати - зась". в грудях пустельних гуляє могутній вітер, дах мій зриває й несе у старий Канзас. таким як ти жартома і напівсвідомо душу довіриш (і байдуже, що всерйоз). бо почуваєшся дивно: неначе вдома. та не лякайся, метафора ця - курйоз. такі як ти несподівані, геть зухвалі на перший погляд (насправді - земні святі). у катакомбах емоцій своїх завалів смуток ховають. не знаю, що на меті мають, та все ж так кортить дізнатись. тьохкає пташка у клітці із ребер, ох! такі як ти вибухають немов граната, сенсу нема обирати одне із двох. надто солодка, примарно-легка хвороба: знову тягнутись в тенета п'янкі й густі. таких як ти - назавжди. або кулю в лоба. хай тобі теж з такими як ти щастить. ☻
2021-05-13 10:51:35
12
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Самоскид!
@Лео Лея о, мені теж здалось
Відповісти
2021-05-14 09:56:14
1
Самоскид!
поки що найіронічніший 🩸🩸
Відповісти
2021-05-14 09:56:31
1
Last_samurai
Відповісти
2021-05-14 10:03:49
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4357
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3811