герміні?
щодня вночі о третій тридцять три пробуджую театр для божевільних. як прийдеш, постучися надповільно, у вічності ж часу нема. нема. як зайдеш, то, будь ласка, говори: хоча не варто. ми - не кант і ніцше. все те, що не сказати, лиш міцніше єднає різних. ти проходь, дарма моя любов спотворилась в собі, втекла в життя і надпаскудні звички. не звір і не людина, злодій-відчай шляхетно захопив всіх "я" в полон. блукаючи між сенсом й "let it be" хтось захлинувся, знаєш, власним степом. спустошення й наповнення нестерпно вели з субособисТісних долонь в реальний світ уламками душі. давай мерщій поринемо у савань, допоки не загорнені у саван, допоки лист із гейсів спить чи змовк. кружляй мене у танці, не спіши. ціна квитка - свідомість. так, незмінна для тебе тільки, не моя герміно. назавжди твій, тепер пустельний вовк *савань - те саме, що і самайн
2021-10-31 21:09:11
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Last_samurai
дякую!
Відповісти
2021-11-01 09:23:25
Подобається
Лео Лея
Українською в тебе просто фантастичні вірші виходять👍
Відповісти
2021-11-01 15:06:04
1
Last_samurai
@Лео Лея це все провина музи...
Відповісти
2021-11-01 15:06:49
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4832
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3756