044: V

Last_samurai

а сонце-таки обертається коло маршрутів подільських трамваїв. коли виринаю зі сну, у якому завжди проїжджаю зупинку, то вмить засинаю під ревну перкусію від коліщат шепотіння. ти можеш, звичайно, квітучіше слів змалювати, як тіні намотують власні хустки на пошарпані скроні будинків. чи видати тексти за голос окремих кварталів, в яких ми у щасті оманливо сталі: там велодоріжки ще вужчі за паски провулкових талій. буває, насуплені брови хмарин як в безодню безкарно вдивляються в очі волоській. хіба віднайти щось важливо сьогодні? можливо, от тільки не просто.

2022-10-07 17:20:34

10

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

IrBa Вишнева гілка

гарно)

Відповісти

2022-10-07 20:17:04

1

Лео Лея

Від кожного слова віє спокоєм, якого так не вистачає сьогодні 🙂

Відповісти

2022-10-07 21:19:23

Подобається

Yonel Salina

Que es que no lo entiendo .. No entiendo esa idioma

Відповісти

2022-10-08 02:53:00

1

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1429

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2528