044: V
Last_samurai
а сонце-таки обертається коло маршрутів подільських трамваїв. коли виринаю зі сну, у якому завжди проїжджаю зупинку, то вмить засинаю під ревну перкусію від коліщат шепотіння. ти можеш, звичайно, квітучіше слів змалювати, як тіні намотують власні хустки на пошарпані скроні будинків. чи видати тексти за голос окремих кварталів, в яких ми у щасті оманливо сталі: там велодоріжки ще вужчі за паски провулкових талій. буває, насуплені брови хмарин як в безодню безкарно вдивляються в очі волоській. хіба віднайти щось важливо сьогодні? можливо, от тільки не просто.
2022-10-07 17:20:34
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
IrBa Вишнева гілка
гарно)
Відповісти
2022-10-07 20:17:04
1
Лео Лея
Від кожного слова віє спокоєм, якого так не вистачає сьогодні 🙂
Відповісти
2022-10-07 21:19:23
Подобається
Yonel Salina
Que es que no lo entiendo .. No entiendo esa idioma
Відповісти
2022-10-08 02:53:00
1
Інші вірші поета
ми обираємо?/кс3 їду до катастрофи/кс3 1/21(?) все/те/ти
Інші поети
TVOY 50/50
@fidelium_semper
Mary Phoo Phoo
@mary_phoo_phoo
dila mayne
@fuckmeziam
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3272
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13516