k.m.

Ко Ма

Зів'яла квітка на моїм вікні, Тонула у рослиннім вічнім сні. Її опале змучене волосся, Вітрами з підвіконня понеслося... Зелені руки засихали від знемоги, Але не знають вже вони тривоги. І ароматами вона зітхала, Вологи краплю увесь час чекала. За кілька днів упала у вазоні, Вдивляючись у глибину безодні. Прощалася зі світом рідним, милим, Збирала на прощання ті всі сили. Зів'яла квітка на моїм вікні, Тонула у рослиннім вічнім сні. Але судилося з зернятка відродитись, Життя нового, мов води, напитись.

2021-01-24 17:30:55

2

0

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

61

4

9439

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3298