k.m.
Вдихай медовий аромат її волосся,
Воно - неначе стигле скошене колосся.
В її руках ти вже одвічний раб,
Що загубився між принад і зваб.
Скуштуй вино з пухких гарячих губ,
Послухайся, всіх засторог сугуб.
Тони спокійно в шкіри оксамиті,
Щоб все життя вдалося згадувати миті.
Заглянь у очі чорні, морокові,
Своїми, які сповнені любові.
І відблиск щастя тихо відшукай,
Хоча б на мить, але її не згай.
Втішайся рабством у руках тієї,
Без кого воля не була б твоєю.
Та все життя її в руках тримай,
Бо лиш вона і є твій рай.
2021-01-24 17:25:15
1
0