k.m.

Ко Ма

Сьогодні ранком я почула дзвін, Сріблястий дзвін, що линув крізь фіранку. Не знаю звідки і куди мандрує він, Але співа, як пташка наостанку . За ніч покликав золоті жнива, Що охопили листя на деревах. Пора осіння в'ється, ожива, І пожина плоди трудів травневих. Зажуряться, посушено, степи, І зро́нить пелюстки остання квітка. Настане час високої води, І в гості завіта́ біла сусідка... За дзвоном тихим розпочнеться все, За дзвоном срібним бабиного літа. Осінній час він у собі несе, Що́би весна на дво́рі знов розквітла.

2021-01-24 17:12:16

0

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

3513

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10229