k.m.
Сьогодні ранком я почула дзвін, Сріблястий дзвін, що линув крізь фіранку. Не знаю звідки і куди мандрує він, Але співа, як пташка наостанку . За ніч покликав золоті жнива, Що охопили листя на деревах. Пора осіння в'ється, ожива, І пожина плоди трудів травневих. Зажуряться, посушено, степи, І зро́нить пелюстки остання квітка. Настане час високої води, І в гості завіта́ біла сусідка... За дзвоном тихим розпочнеться все, За дзвоном срібним бабиного літа. Осінній час він у собі несе, Що́би весна на дво́рі знов розквітла.
2021-01-24 17:12:16
0
0
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Polya Ya
@Polina8
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2223
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1909