Блог
                Всі
            
            Про що шумлять дерева?
        Новини, Відгуки та рецензії, Питання
        Привіт🙋🏼♀️! Сьогодні я опублікувала предмову нової історії ✒️📄.  Скоріш до прочитання🕊️! Чекаю зворотнього зв'язку 💫.
__________________________________________
Привет🙋🏼♀️! Сегодня я опубликовала предисловие новой истории✒️📄. Скорее читай🕊️! Жду обратной связи 💫.
P.S. Вскоре планирую делать переводы.  Как думаете, будет хорошо?
        
    Лист до читача
        Новини, Думки вголос, Особисте
        Привіт мій любий читачу😇! Уже давно я сюди нічого не публікувала🤒... Але не засуджуй мене за це🍀. Я знову тут і буду намагатися радувати тебе своїми новими творами💁🏼♀️.  До речі, маю гарну новину🥰. Моя проза зайняла ІІ місце у Літературному конкурсі ім. Любові Забашти🥈!!! Для мене це вже великий крок💃🏼. Отож до зустрічі, милий друже🙋🏼♀️! Побачимося в моїх творах✒️📄🕊️!
        
                                        1
                        
            
    66
        
                Книги
                Всі
            
            
                            
                Вірші
                Всі
            
            k.m.
        
        Чекаю тебе, жадаю зізнання.
Гірке чи солодке це буде кохання?
Терпке мов вино чи сповнене солі?
А серце? Воно тоді буде на волі?
Мовчу свою тишу, безшумно зітхаю.
Ти знаєш що далі? А я уявляю.
Гірке чи солодке? Ні, слізне - солоне.
Прокинусь у світі для мене чужому.
Хоч розум мандрує, а серце вже знає,
Кохання солодким нечасто буває.
Чекаю тебе, жадаю зізнання...
        7
            0
            530
        k.m.
        
        Озирнись!
Світ прекрасний навколо тебе,
Він танцює тут просто неба.
В нього є усі фарби і пензлі,
Обери свій відтінок - їх тут безліч.
Озирнись!
Тут співа відчайдушно природа
Одну з тисячі ніжних мелодій.
Лиш примруживши очі почуєш, 
Її дотик до серця відчуєш.
Озирнись!
Схаменися, людино!
Бо життя... Воно й так швидкоплинне.
Зупинись, уклонися природі.
Бо її ти частинка, добродій.
        4
            0
            487
        k.m.
        
        Відтоді, як волосся кольору пшениці,
Торкнулося зненацька моїх рук,
На моїм серці все виспівують кувиці
І не літає над життям зрадливий крук.
У моїх грудях стріли Купідона,
І лиш прошу я - ти їх не виймай.
Для мене ти і сонце і мадонна,
Небосхил світу - мій особистий рай.
І пізнаю тебе не лише у розмові,
А і тоді, як здалеку дивлюсь.
Це вже кохання - наші душі голі.
Струм б'є крізь тіло, лиш як мізинцем доторкнусь.
І все чекаю, як омріяне "кохаю" 
Повітря в моїх вухах сколихне,
Бо я хворію вже давно, і кожен про це знає,
І вірус цей так просто не мине.
Ти еліксир мій, дорогий антибіотик
І ліки криються у візерунках твоїх рук.
Але ти ще і сильнодіючий наркотик,
Адреналін, прискорюючий серця стук!
        5
            0
            493
        