. . .
Тобі ж є про що розповісти - чому ти мовчиш? Чому тихо очима взгризаєшся в простір навколо? Я вже чула усіх: щастя, слабкість, знедолення, тишу, Та не чула того, хто не губить й не опускає голову. Так, ти завжди мовчиш. Чи жартуєш. Одне із двох. Ти смієшся з людей, та найбільше, мабуть, із мене. Бо якщо тебе не рятують вино і Бог, Як маленьке дівча враз розв'яже твої проблеми? Рідше ти застигаєш, холодний, немов метал. Загартована сталь протікає тобі у вени. Щось губив ти не раз, та не раз і сам пропадав У дешевих кулісах, на кимось освистаних сценах. Те все видно в твоїх зіницях на самому дні - Я навчилась побачить, коли не зуміла почути. Там палали пожежі й тонули чужі кораблі До далеких земель собі креслячи довгі маршрути. Говорю знову я. Ти мовчиш. Ти мовчиш і смієшся, Наче граєш зі мною в якусь невигадливу гру. Але вірю, я розгадаю тебе колись врешті. Бо цю гру не закінчено, доки я ще говорю.
2019-03-27 19:07:08
27
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Химера Зеленоока
Відповісти
2019-04-02 06:47:11
Подобається
Химера Зеленоока
Відповісти
2019-04-02 06:47:25
1
Alena Alena
Воу, здесь есть кто-то, кто пишет на украинском))). Прелесть. И вышло, конечно, очень очаровательно и живо)
Відповісти
2019-04-05 10:02:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2423
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15928