Безсоння

Химера Зеленоока

Не хочу я спати. Ні зараз, ні потім, Ні будь-коли ще не зімкну я повік. Потужним парканом колючого дроту Безсоння протягнеться місяць і рік. Я буду дивитись, як падають зорі. Безодні, не надто маштабніш зіниць Розгорнуть свої неосяжні простори Лишень трошки нижче душевних криниць. І зорі впадуть в них сяйливим відлунням. І плескотом суму окресливши дно, Зорітимуть тепло крізь плетиво буднів Яке б не ладнали вони западло. Можливо я стану ледь-ледь маргінальна, Чи фурії пломінь воскресне в мені. Та буду я тепла і трішки в печальна В безсоння донжону на самому дні.

2018-11-17 21:43:39

13

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Химера Зеленоока

Дякую😊 Доречі,ти куди пропав? В Клані хвилюються, мене заледь не покусали 😶

Відповісти

2018-11-18 10:17:27

Подобається

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

3874

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1385