Бійся Бажань

Химера Зеленоока

І що, здавалося б, із того? Як небо є, то й зорі будуть. Але до Всесвіту вимоги Ти все ж берешся оприлюднить. "Кохання хочу!". Милий світе! Поглянь звисока на причинну, Чиї ще не зів'ялі квіти Собі зів'ять просять причину. Немов дитяча забаганка, У вухах Всесвіту дзвеніло: "Кохати хочу без останку. І ще аби мене любили. " Хотіла - маєш. Розпишися. Недоспані зимові ночі Не спи, і за того молися, Хто тебе бачити не хоче. А інший гасне і зітхає, Коли твій образ тане димом У вогнянім думок розмаї, І сум ножа встромляє в спину. І що, здавалося б, із того? Таке просте людське бажання... А жаль, що в нас немає змоги Самим собі обрать кохання.

2018-11-21 19:58:08

9

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Стренжер

Неперевершено і правдиво!)💞оплески👏💫

Відповісти

2018-11-21 20:05:01

1

Химера Зеленоока

@Стренжер Merci😊

Відповісти

2018-11-21 23:19:54

1

Сонях у полі

Це настільки прекрасно, що навертаються сльози

Відповісти

2019-07-22 12:18:22

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2532

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1943