Засохла абрикоса
Засохла абрикоса попід тином, В напівпорожній пляшці - сухе вино; Один бокал - порожній, другий - наповнений таніном Гірких розлук, які вже випиті давно. Пустий бокал мені сьогодні нагадає Любов, назавжди втрачену тепер; Із самотою я сьогодні випиваю, Сьогодні вільний я від будь-яких химер. Колись і ця величная мореля Зростала швидко, кожен рік цвіла; Тоді було життя її веселим - Плодів вона чимало принесла. Так і моя любов буяла пишно, Але, чомусь кохання відцвело: Віднесло вітром цвіт, запанувала тиша, І все колючим терням поросло. Засохла абрикоса попід тином, В порожній пляшці видне тільки дно; Я розіб'ю бокал - в бур'ян уламки кину Любові гіркої, як це сухе вино. Танін - органічна в'яжуча речовина, що є в вині, чаї і т.д. Мореля - абрикоса
2020-11-30 06:54:45
4
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Можливо і так, але хай в Вашій пам'яті збережуться тільки світлі моменти!
Відповісти
2020-11-30 07:22:09
Подобається
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi Так и э. Коли сум проходе, залишаються тiльки вони. Дякую Вам
Відповісти
2020-11-30 07:25:14
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, зараз виправлю;
Відповісти
2020-12-01 08:20:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3949
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2374