Людина в чорному
Колись прийде момент в житті твоєму - Про біль ти позабудеш і про страх; І будь-яку ти вирішиш проблему І Жереб буде у твоїх руках. Людина в чорному - посланець Долі Колись постане в тебе на шляху, Забракне сили і не стане волі - Чинити супротив первинному гріху. В її очах своє життя побачиш - Спасіння там не буде для душі, Життя, яке назавжди втратиш - Бо в книзі Судеб вже написані вірші. Завжди в бутті чогось не вистачає, Нема часу покаятись в гріхах; Людина з долею в рулетку грає, Не встигши навіть звестись на ногах. Даремно станеш ти Його благати - Давно уже відміряно твій час; Коли це буде - не дано нам того знати... Та прийде він до кожного із нас.
2020-09-05 05:47:17
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2457
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10186