Людина в чорному
Колись прийде момент в житті твоєму - Про біль ти позабудеш і про страх; І будь-яку ти вирішиш проблему І Жереб буде у твоїх руках. Людина в чорному - посланець Долі Колись постане в тебе на шляху, Забракне сили і не стане волі - Чинити супротив первинному гріху. В її очах своє життя побачиш - Спасіння там не буде для душі, Життя, яке назавжди втратиш - Бо в книзі Судеб вже написані вірші. Завжди в бутті чогось не вистачає, Нема часу покаятись в гріхах; Людина з долею в рулетку грає, Не встигши навіть звестись на ногах. Даремно станеш ти Його благати - Давно уже відміряно твій час; Коли це буде - не дано нам того знати... Та прийде він до кожного із нас.
2020-09-05 05:47:17
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4106
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1412