Дракон Ізмір
(18+)
Фантазія Десь у Сноудонії, під тьми полярної склепінням, Північне сяйво - світло Одіна горить; На краї світу, між великих брил каміння, Росте Забвіння дерево, на ньому Мунін-крук сидить. Коли ж хтось з воїнів сюди прямує, То Мунін кряче - аж зірки дрижать; Нелегку долю вікінгам віщує - Попереджа, щоб не ступили далі ні на п'ядь. А ті засніжені гірські вершини, Мов шуба біла, вкривають сніг та лід; В пустелі крижаній живе страшна тварина, Побачив смертний би - одразу б зблід. Сніжно-кривавий величезний змій крилатий Мандрівників чатує в тих снігах: В броню закутий, прудкий, рогатий - В усіх істот вселяє тільки жах. Навколо простір сніговий усланий трупом, Справля бенкет кривавий тут Ізмір - Білий дракон, жорстокий і підступний, Народів Півночі - прадавній бог й кумир. І сотні літ земля драконова чекає, Коли ж герой якийсь її звільнить; Коли дракона берсерк сніжного здолає, І змій сніги своєю кров'ю розтопить. Одін - бог мудрості в скандинавській міфології. Хугін і Мунін - ворони Одіна, Хугін - думка, Мунін - пам'ять.
2020-11-17 06:18:46
5
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Спасибо за подсказку, я подумаю, как это лучше сделать, хотя если честно, для меня это темный лес, но надо будет попробовать, может из этого что-то и выйдет!
Відповісти
2020-11-17 19:31:12
1
Velles
Обязательно сделайте, блоги читают не все, книги читают больше людей
Відповісти
2020-11-17 19:33:28
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Ок , я попробую!
Відповісти
2020-11-17 19:34:12
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5029
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9720