Дракон Ізмір
(18+)
Фантазія Десь у Сноудонії, під тьми полярної склепінням, Північне сяйво - світло Одіна горить; На краї світу, між великих брил каміння, Росте Забвіння дерево, на ньому Мунін-крук сидить. Коли ж хтось з воїнів сюди прямує, То Мунін кряче - аж зірки дрижать; Нелегку долю вікінгам віщує - Попереджа, щоб не ступили далі ні на п'ядь. А ті засніжені гірські вершини, Мов шуба біла, вкривають сніг та лід; В пустелі крижаній живе страшна тварина, Побачив смертний би - одразу б зблід. Сніжно-кривавий величезний змій крилатий Мандрівників чатує в тих снігах: В броню закутий, прудкий, рогатий - В усіх істот вселяє тільки жах. Навколо простір сніговий усланий трупом, Справля бенкет кривавий тут Ізмір - Білий дракон, жорстокий і підступний, Народів Півночі - прадавній бог й кумир. І сотні літ земля драконова чекає, Коли ж герой якийсь її звільнить; Коли дракона берсерк сніжного здолає, І змій сніги своєю кров'ю розтопить. Одін - бог мудрості в скандинавській міфології. Хугін і Мунін - ворони Одіна, Хугін - думка, Мунін - пам'ять.
2020-11-17 06:18:46
5
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Спасибо за подсказку, я подумаю, как это лучше сделать, хотя если честно, для меня это темный лес, но надо будет попробовать, может из этого что-то и выйдет!
Відповісти
2020-11-17 19:31:12
1
Velles
Обязательно сделайте, блоги читают не все, книги читают больше людей
Відповісти
2020-11-17 19:33:28
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Ок , я попробую!
Відповісти
2020-11-17 19:34:12
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1943
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12425