Якби ж то ріки говорили
Andrii Katiuzhynskyi
Якби ж то ріки говорили, Якби вони розповідали сни, Потік знання навряд чи ми б спинили, Всі мудрощі Землі розповіли б вони. Якби ж то ріки та й могли кричати, Якби повідали про всі гріхи земні, Дізналися б ми те, чого не варто знати: Про біль, страхіття, про часи сумні. Якби ж то мовою уміли ріки володіти, Якби могли з води слова плести, Почули б ми про зоряні орбіти, Про велич Всесвіту й незвідані світи. Не вміють ріки з нами розмовляти, Бо мову ми не здатні їхню зрозуміти, Та й ріки б не змогли переконати Зла, кривд і горя людство не чинити - Як добре, що не вміють ріки говорити.
2020-09-25 04:43:21
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Чудовий вiрш
Відповісти
2020-09-25 05:08:44
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Дуже дякую!
Відповісти
2020-09-25 05:09:46
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-09-25 10:00:37
Подобається
Інші вірші поета
Вогонь цивілізацій Про старість Неочікувана зустріч Східна легенда про метеликів
Інші поети
Annavi
@Ivanka_Kovalchook
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2218
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3017