Якби ж то ріки говорили
Якби ж то ріки говорили, Якби вони розповідали сни, Потік знання навряд чи ми б спинили, Всі мудрощі Землі розповіли б вони. Якби ж то ріки та й могли кричати, Якби повідали про всі гріхи земні, Дізналися б ми те, чого не варто знати: Про біль, страхіття, про часи сумні. Якби ж то мовою уміли ріки володіти, Якби могли з води слова плести, Почули б ми про зоряні орбіти, Про велич Всесвіту й незвідані світи. Не вміють ріки з нами розмовляти, Бо мову ми не здатні їхню зрозуміти, Та й ріки б не змогли переконати Зла, кривд і горя людство не чинити - Як добре, що не вміють ріки говорити.
2020-09-25 04:43:21
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
Чудовий вiрш
Відповісти
2020-09-25 05:08:44
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Дуже дякую!
Відповісти
2020-09-25 05:09:46
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-09-25 10:00:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2785
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13499