Коли від величі вогню лишився тільки попіл
Коли від величі вогню лишився тільки попіл, Хто зна, що дотліва під рештками золи? Та якщо подмух вітру згарище охопить, Багаття спалахне, неначе хтось його ізнову запалив. Багаття згасле - поет, якого муза залишила, Вогонь в душі його лиш тліє - не горить; Але якщо натхнення, наче вітер налетіло, Багряним Феніксом поезії вогонь спалахне тую ж мить!
2021-01-10 06:11:11
9
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13501
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3167