Хотілося мені...
Колись хотілося мені поетом бути- Покласти весь цей світ під в'язь рядків; Та я згадав - під небом тліну не минути, Все змиє хвиля забуття перебігом часів. Колись хотів я буть солдатом - Хоробрістю своєю світ весь обплести; Та за солдатом дзвін дзвенить набатом, Війні ж - лиш порох з чоботів змести. Колись хотів я стать монахом - У інший, думалося, світ піти; Але душа завмерла перед страхом Хреста, який не зміг би понести. Тоді людиною схотів я стати - Себе знайти у світі сім гріху; Щоби байдужості ріку здолати, Щоб від обраного не одвернуть шляху.
2020-09-29 05:06:44
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що Вам сподобалося!
Відповісти
2020-09-29 10:27:23
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за відгук! Робитиму все що в моїх силах і трошечки більше!
Відповісти
2020-09-30 16:04:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1893
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3097