Глас волаючого у пустелі
Andrii Katiuzhynskyi
Йшов караван, ревли верблюди, Загусла у повітрі кожна мить, І глас пророка, проникаючий усюди, Лунав: - Шляхи прямими Господу зробіть! Пророк кричав: - Покайтесь! - Зупиніться! Гряде Месії скоро вже прихід! Одумайтеся, люде! Схаменіться! Чинити зло назавжди припиніть! Але ніхто не слухав сивого старого, І караван продовжив далі путь - Ну що там слухать вбогого й дурного, Поспіти б до оази на ночівлю завернуть. Пророк волав - та глас його невпинний Даремно колихав небесну стелю... Тож й зараз - коли не бачать люди очевидне, Говорять їм - то глас волаючого у пустелі.
2020-12-23 09:18:41
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роман Тихий
Зараз цей вислів саме в такому значенні і вживають. В реальності ж до Пророка в пустелю приходило багато людей що каялись і приймали хрещення в Іордані. Щоправда і серед тих хто приходив були "нечуючі"...
Відповісти
2020-12-23 10:33:11
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Роман Тихий Дякую, це лише моя фантазія, звичайно ж насправді все могло бути по-іншому!
Відповісти
2020-12-23 10:36:42
Подобається
Інші вірші поета
Зненавидь лінь і бездіяльність Що буде завтра? Вогонь цивілізацій Суботній вечір в Хелнесі
Інші поети
Lolly Jail
@pain_and_sweetness
Clary Lorraine
@clarylorraine
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6079
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2152