Доля в монеті: чи "Орел" полетить?
Якби це все було так просто: Хто вірить, той своє знайде... Тоді чого люди стрибають з мосту? Віра у них загубилася де-інде? І вже щастя не світить тією зорею, Що колись осіяла тьму. І зараз залежить все від монети: Орел - лечу, решка - стою. Лиш ті, що йдуть, Мають віру дійти. Таких не ждуть, Для таких зачинені світи. Вони відрізняються лиш тим, Що діють, Коли у очах суспільства... Лиш мрія. І мрія розбилась в тріски, Побачивши "Орел" на монеті. І викинув усіх проблем огризки, Крім однієї: уже накрили без мене фуршети. І якась крихітка стукається в серці, (Цікаво, хто це взагалі така?) А це той проміть після смерті, Що служить в якості морського ліхтаря. ___________________ Відповідь до https://www.surgebook.com/ashannia/poem/tak-radisno-sogodni-na-dushi
2018-11-23 20:38:22
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сніданок з Едемом
Нарешті дочекався)
Відповісти
2018-11-23 20:39:52
1
Андрій Сидорець
@Сніданок з Едемом так, щось я затримався з віршами. Просто ця сіра маса все більше хоче мене з'їсти. Уже й емоції не ті, і решта слів чекають не мене
Відповісти
2018-11-23 20:41:13
2
Андрій Сидорець
@Сніданок з Едемом дякую за таку реакцію, приємно)
Відповісти
2018-11-23 20:41:38
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2533
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1944