Доля в монеті: чи "Орел" полетить?
Якби це все було так просто: Хто вірить, той своє знайде... Тоді чого люди стрибають з мосту? Віра у них загубилася де-інде? І вже щастя не світить тією зорею, Що колись осіяла тьму. І зараз залежить все від монети: Орел - лечу, решка - стою. Лиш ті, що йдуть, Мають віру дійти. Таких не ждуть, Для таких зачинені світи. Вони відрізняються лиш тим, Що діють, Коли у очах суспільства... Лиш мрія. І мрія розбилась в тріски, Побачивши "Орел" на монеті. І викинув усіх проблем огризки, Крім однієї: уже накрили без мене фуршети. І якась крихітка стукається в серці, (Цікаво, хто це взагалі така?) А це той проміть після смерті, Що служить в якості морського ліхтаря. ___________________ Відповідь до https://www.surgebook.com/ashannia/poem/tak-radisno-sogodni-na-dushi
2018-11-23 20:38:22
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сніданок з Едемом
Нарешті дочекався)
Відповісти
2018-11-23 20:39:52
1
Андрій Сидорець
@Сніданок з Едемом так, щось я затримався з віршами. Просто ця сіра маса все більше хоче мене з'їсти. Уже й емоції не ті, і решта слів чекають не мене
Відповісти
2018-11-23 20:41:13
2
Андрій Сидорець
@Сніданок з Едемом дякую за таку реакцію, приємно)
Відповісти
2018-11-23 20:41:38
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4544
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2308