Доля в монеті: чи "Орел" полетить?
Андрій Сидорець
Якби це все було так просто: Хто вірить, той своє знайде... Тоді чого люди стрибають з мосту? Віра у них загубилася де-інде? І вже щастя не світить тією зорею, Що колись осіяла тьму. І зараз залежить все від монети: Орел - лечу, решка - стою. Лиш ті, що йдуть, Мають віру дійти. Таких не ждуть, Для таких зачинені світи. Вони відрізняються лиш тим, Що діють, Коли у очах суспільства... Лиш мрія. І мрія розбилась в тріски, Побачивши "Орел" на монеті. І викинув усіх проблем огризки, Крім однієї: уже накрили без мене фуршети. І якась крихітка стукається в серці, (Цікаво, хто це взагалі така?) А це той проміть після смерті, Що служить в якості морського ліхтаря. ___________________ Відповідь до https://www.surgebook.com/ashannia/poem/tak-radisno-sogodni-na-dushi
2018-11-23 20:38:22
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сніданок з Едемом
Нарешті дочекався)
Відповісти
2018-11-23 20:39:52
1
Андрій Сидорець
@Сніданок з Едемом так, щось я затримався з віршами. Просто ця сіра маса все більше хоче мене з'їсти. Уже й емоції не ті, і решта слів чекають не мене
Відповісти
2018-11-23 20:41:13
2
Андрій Сидорець
@Сніданок з Едемом дякую за таку реакцію, приємно)
Відповісти
2018-11-23 20:41:38
1
Інші вірші поета
Не грайтесь, люди, з сьомою печаттю Нескореним Боюсь я прийнятим до тебе бути... Нізвідки в нікуди
Інші поети
Molly Walker
@mollywalker228
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1874
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2779