Гармонія часу
Важка гармонія різних часів, Так незбагненна нашому оку. Стіни тут з непромовлених слів, Світло тут з домовини науки. Пацюча нора й собачі двобої. Клас робітничий й багаті "фестбої". До неба зростають нові хмарочоси. Доба Вавелону, їм досі не досить. Інтелігенти не вартують грошей, Гроші підуть у кишені "страни" Інтелігенти нічого не просять, Вони ж прижилися до зим без води. Вулиці темні печерних людей, Тягнуться котрі до світла ідей. Дарма, що то "П'яноі вишні" неон. Ми ж бо сучасні, у на Вавелон. Ми до богів семимильно ростем, В нас інтернет охопив всі хрущовки. Майже... Ще трохи й по хмарам підем. Тепер ми без хмар не протягнем і року. Ми іронічно трактуєм свободу, Ми вимагаємо владу народу. Нам не помітна гармонія часу, Ми лиш частина сірої маси.
2020-12-08 17:51:14
3
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10367
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4871