Чи хтось би знав?

Іллаір Гетт

Чи хтось би знав, як та краса полонить? Як її очі до землі кують? Щоб піднімались вгору лише мрії, Солодкі так, що спати не дають. Кирпатий ніс, усмішка й ластовиння. Незмінні образи краси. Я сплів навколо себе павутиння З кущів трояндових лози. І кожен раз ватніють ноги Від погляду смарагдових очей. Розмови сповнені мовчання, Історії недоспаних ночей. Та мить, коли ти біля мене поряд Постійно тане між чужих людей. Буває, дозріває думка, Що я не є частиною твоїх ідей. Але щоразу думка в'яне, Коли твій чую голос ніжний, Він не доносить мені слів, чи мови, Лиш тихе струн звучання мідних. Та чи очікування варте Тих трьох солодких слів? Чи хтось би знав, як та любов полонить? Щоб я лежав й нічого не хотів.

2019-06-20 06:36:21

Інші вірші поета

Гармонія часу Я – Держава! Не він убив! Забуті королі

Інші поети

Veronika

@vera_syvorova

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Ail

@ail_bookworm

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1780

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2182