Чи хтось би знав?
Іллаір Гетт
Чи хтось би знав, як та краса полонить? Як її очі до землі кують? Щоб піднімались вгору лише мрії, Солодкі так, що спати не дають. Кирпатий ніс, усмішка й ластовиння. Незмінні образи краси. Я сплів навколо себе павутиння З кущів трояндових лози. І кожен раз ватніють ноги Від погляду смарагдових очей. Розмови сповнені мовчання, Історії недоспаних ночей. Та мить, коли ти біля мене поряд Постійно тане між чужих людей. Буває, дозріває думка, Що я не є частиною твоїх ідей. Але щоразу думка в'яне, Коли твій чую голос ніжний, Він не доносить мені слів, чи мови, Лиш тихе струн звучання мідних. Та чи очікування варте Тих трьох солодких слів? Чи хтось би знав, як та любов полонить? Щоб я лежав й нічого не хотів.
2019-06-20 06:36:21
7
0
Інші вірші поета
Гармонія часу Забуті королі Не він убив! Я – Держава!
Інші поети
Elae Marks
@Elae_Marks
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15369
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1071