Мова 2.0 нескінченність хвороби кхе
Генрі крадієць сенсу
Справа в тому Що у мене немає мови Її нищили люди крові Її крила різали болем Моя мова плакала долей Моя мова падала землей Але люди говорили мовой Але люди давали її жити Я людина, котра говорить Мовой болі, мовою тиші Я людина котра знає Мову людства, повного крові Мене змусили її знати Мене змусили нею жити... Але є особлива мова Мова, що народила тишу Це моя особиста мова Моєй особистой країни, Мого особистого болю Моєї особистой свободи Така доля, моя рідна мова Кохам птах, що літає у небі Заспіваю тобі колискову І не буде так боляче, мова... Подяка людині, котра надихнула розкрити більш цю тему.
2023-02-02 09:43:16
4
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Сандра Мей
@Генрі крадієць сенсу це відчутно і тому ще прекрасніше...
Відповісти
2023-02-02 13:27:33
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую ♡°•
Відповісти
2023-02-02 13:30:03
Подобається
Генрі крадієць сенсу
дякую!
Відповісти
2023-04-13 11:28:56
Подобається
Інші вірші поета
Та-та-та Нема кінця моїм коханням Янгел пробна версія бесплатна 1 секунда Павук Алексій Миколаївич (диалог у ванній кімнаті)
Інші поети
Nashi
@nourashii
Diamond Darkwood
@RandxmHuman
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2309
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2118