І було в мене два моря
Генрі крадієць сенсу
І було в мене два моря Одно сине, в горизонті Небом колисається Любовью похиляється І було в мене два моря Друге море повне слова Повне сенсу, повне болі Море Шевченкової волі Отож воно, без краю хвиля Неси мене, матеріальне над силої Над духом щасливих та не зламних Під куполом крил не марних. І було в мене два моря Одно чорне Друге червоне.
2023-03-09 09:44:46
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Красиво🙃
Відповісти
2023-03-09 11:03:40
1
Генрі крадієць сенсу
@Н Ф дякую
Відповісти
2023-03-09 11:04:03
1
Інші вірші поета
Калина Осінь Мова 2.0 нескінченність хвороби кхе Дивлюсь.
Інші поети
Victoria H
@gl9victoria
Mira
@mira_sama
Cristina Zemba
@Cristina_Zemba
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3175
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1835