Радіо, забороняю, добре, будь ласка. 13.444
Дякую Богові за те що можу написати вірша. Дякую радіо, за тещо воно заборонено мної. Подяка зроблена, кульмінація, сальто морталє через кубик кави: Радіо Що ти говориш? Якись дурниці верзеш. Реклама життя, Кохання, любові Навіщо дурниці ці? Мені би краще напевно зникнути Я шпигун??? Бабуся каже бувай Я кажу а хто ви? А вона що не знає. Тікає. Я п'ю каву. Радіо бісить своїм співчуттям Що сталося? Ти зникаєш? В тебе думок багато? Ти людина? Я - стомився! Забороняю тобі розмовляти Радіо! ¿¿¿☆ - з ким ви це? - з особистостю, котра мене ненавидить, кожен день плює мені в душу та кричить на мене ранком, не дає спокійно жити сміятись дихати та ненавидить усім серцем, ця особистість так мене ненавидить що не існує, воно лише пляма на склі котре пливе від дощу та кричить, що знище весь світ та безглуздість його, особистість складається з плям і обгорток цукерок і плаче від болю ненавиди, бо це справжній біль і душа страждань... - Так з ким? - Да так, сам з собою знаєте лі. Загадково подивився в вікно і взяв небачну папіросу, запалив небачної пальничкой та небачно заплакав.
2023-02-01 12:12:44
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Генрі крадієць сенсу
@Veil ох, мені чомусь здалося в якийсь момент, що це щось звичне - в якийсь час ти перестаєш слухати майже усе, що тобі говорять чи ні, і просто робиш... але це до самого серце, особливо останнє речення. Дякую тобі, я хочу це зберегти у собі назавжди ♡°•
Відповісти
2023-02-01 12:23:13
1
Veil
Мені ще дуже запали до душі вірші "Пісня", "Кажи те, чого не можна" та "Моя мова". Є там таке щось особливе, що я ще ніде не бачила і про це хочеться кричати. В такі моменти я розумію, наскільки ціную людей, що сюди прийшли. Якщо замислитись, то усвідомлюєш, як це дивовижно, що ми тут зібрались і знайомимось з різними творчими людьми, яких вживу ніколи не бачили. І ця платформа вже давно мене тримає на плаву. Сама б я не впоралась. Отже радію, що є можливість вас читати ❤️
Відповісти
2023-02-01 12:33:59
1
Генрі крадієць сенсу
@Veil Дякую, також слідкую за вами, переважно блоги і телеграм, мені чомусь не вистачає останнім часом сімуляції спілкування) і я також дуже надихаюся цієй платформою - дуже хочу вірити, що колись вона розквітне по новому ♡°•
Відповісти
2023-02-01 15:59:14
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2077
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3009