Височінь
Вітер несе нам запах весни Вітер несе нам привіти небесні Бризи моря й холодні сніги Та сльози чиїсь гротескні Кожен з нас хоч раз у житті Хотів стати птахом Та злетіти вись до небес Постукати тихо у двері Та спитати: "Чи хтось там живе?" І глянути, хоч одним оком Чи справді там ангели є Які немов ненароком Торкнуться легенько крилом Аби подивитись на втіху, на жалість чи може, на страх... Він знає, що ми лише діти Чукаючі вірний шлях
2019-03-19 19:53:18
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2441
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2184