Зоря
Альона Франчук
Тобі напевно подобається Коли вона гола читає віршІ І в тмі місяця Занурює тебе до весни? Холодне сяйво зігріває Старі спогади виринають у пам'яті А руки згадують контури Фігури тобою придуманої Напевно вона із галактики Обвіяна зоряним вітром Читає і тебе більш не згадує Не допоможуть тобі в цьому титри Голос її розвивається Чує кожен її слова Вона всюди, вона цим пишається Як не впаде, буде твоя...
2019-02-24 13:49:51
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Vlad Hazda
Дуже і дуже гарно
Відповісти
2019-03-05 21:25:20
Подобається
Альона Франчук
@Vlad Hazda дякую)
Відповісти
2019-03-07 12:11:55
Подобається
Інші вірші поета
Ці безсонні ночі Диво Чай Височінь
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2675
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3372