втома/
Не забудь приховати свою втому Тримайся! Навіть якщо сил немає Сьогодні знов повернешся додому, де ніхто тебе не чекає Де ніхто не заварить чаю Не обійме й не поцілує Зсередини по-троху згасаєш, Та й чи ззовні живеш? не знаю Вже навряд чи хто полікує Тиша, темрява і думки в голові вирують по колу несамовито Забагато стекло вже крові в те трухляве корито. Сьогодні знов повернешся додому, де ніхто тебе не чекає Замість крапки ти ставиш кому, Й пишеш те, що ніхто не читає
2024-05-24 09:18:17
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3294
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2225