Крізь смальту
ᴅɪᴀɴᴀ ғɪʟ
Оксамитової шкіри торкаються губи Легкий подих твій відчуваю востаннє Епічність моменту цього наяву би Колись перевершила би сподівання. Смарагдовий проблиск серед асфальту Активував давно сплячу цікавість На тебе дивлюсь тепер я крізь смальту, Добре бачу мережеву чорну вуаль ту Разом з нею й на серці шершавість.
2022-10-27 20:18:39
5
0
Інші вірші поета
Самотній човен Без назви Я люблю дощ Життя моє невпинне
Інші поети
ttairus
@ttairus
somewhere
@somewhere
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13462
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2718