Крізь смальту
ᴅɪᴀɴᴀ ғɪʟ
Оксамитової шкіри торкаються губи Легкий подих твій відчуваю востаннє Епічність моменту цього наяву би Колись перевершила би сподівання. Смарагдовий проблиск серед асфальту Активував давно сплячу цікавість На тебе дивлюсь тепер я крізь смальту, Добре бачу мережеву чорну вуаль ту Разом з нею й на серці шершавість.
2022-10-27 20:18:39
5
0
Інші вірші поета
Уявна в'язниця Абсолютна темрява Без назви Лист до мами
Інші поети
cheska Bailey
@Francheska_Bailey
Alonar
@Alonar
Anna Tykholiz
@westofcoast
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12362
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1672