Листи
В ранкових сутінках пишу листи Собі, якою стану Розірвавши пусті сторінки Залишивши старі романи. Дозволивши бути різною І людей полишати сміливо Забувати дурні казки Не боятись ганебної зради. Тихий шепіт, бурчання під ніс Я складаю душевний пазл Із розбитих колись рядків Нагромаджених мною роками. Чую кроки, я не одна Ти поряд, а отже ми разом Стискаємо руки, ковтаєм думки Запиваючи їх терпким чаєм. Закриваємо штори, не бачимо світ По ту сторону наших ілюзій Він пустий, там панує життя А не купа шалених фантазій. І довірливо знову лягаю на бік Закрив очі стаю пітьмою Мої сни прочитайте мені листи Відправлені щойно мною.
2022-02-18 19:55:29
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Це МАКСИМАЛЬНО прекрасно ✨
Відповісти
2022-02-18 19:57:29
1
Дана Язовських
@просто веселка вааай, як приємно! ❤️💞
Відповісти
2022-02-18 19:58:16
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2159
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3111