Віра
Вір мені, як віриш, що сонце світить Вір у мене, як Бог у дитя Довіряй мені, не написані тобою вірші Завіряй, що ніколи не буду сама. Я тобі дам обітницю чесну, Що кохатиму, поки буду жива, Що не буде на світі чудесно Коли поруч зі мною, тебе нема. Скажи, що на всіх картинах Намальований образ мій, Що не знався інших в любові, Що немає старих гріхів. Я повірю кожному слову Збережу їх в скарбниці під серцем Та благаю не забувайся Я тебе не забуду, чесно.
2022-02-20 09:56:25
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Ivan Bondarchuk
Прекрасное произведение 👏👏👏
Відповісти
2022-02-20 11:26:08
Подобається
Дана Язовських
@Ivan Bondarchuk дякую 🙈💕
Відповісти
2022-02-20 11:30:56
Подобається
Дана Язовських
як гарно написали 😍💔
Відповісти
2022-02-20 11:31:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12264
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3351