Архітектори

Дана Язовських

Крокуючи біля голосних автострад І ловлячи погляд сумних машин Я знаю, що в цьому світі я не одна Нас безліч, таких брудних. Втомлених, подекуди самотніх Без сумніву з гарячими серцями Ми ловим світло і чекаєм дощ Хоч він на щастя нас не полишає. На одинці із похмурим небом Що лягає на плечі знову І ковтаєм його образи Ніби старих, нових знайомих. Ми відчайдушні, а може нам просто треба Залишитись і будувати стіни Наших майбутніх домівок На розсипаних вщент руїнах. Де колись розстелялись озера Може гори, яка нам різниця Ми шалені, а отже нестримні Архітектори свого покоління.

2022-02-17 19:32:27

4

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

просто веселка

Дуже класний і глибокий вірш, натхнення і удачки вам✨☕✨

Відповісти

2022-02-17 19:53:22

Подобається

Дана Язовських

@просто веселка вельми вдячна💞буду старатись! 💔

Відповісти

2022-02-17 19:54:20

1

Дана Язовських

радію, що знаходжу відгук! 😍💔

Відповісти

2022-02-17 20:12:36

Подобається

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2322

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5757