"Весь в обіймах прогнившого світу"
Весь в обіймах прогнившого світу.. Там знайду порятунок я свій. Кожен раз як у бій цей останній. Не знайти порятунок в собі.. Весь в обіймах прогнившого світу.. Ще багато потрібно пройти. Тут руїна, а там люди без віри! Де ця правда? Як її віднайти? Весь в обіймах прогнившого світу.. Все благаю про спасіння душі. Та нажаль цей світ не почує. Ці благання щирі мої..
2022-11-29 06:51:08
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2988
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2364