Дід
Що вважати роки минулі, Порахую, сенс який? Ні вже, для мене чужі вони, Заросли давно травою, Як бур'ян серед степів. Ну, а мені, ще живеться, Не втомився, хоч і дід. Якщо хтось сміється, Посміхнуся йому і я. Я не маю ні образ, ні зла Доброта - моя жива. Все змінюється з роками, Став вже зовсім сивий я Але зрозумійте це самі, Що в душі я молодий. Ні вже, для мене час чужий, Порахую, сенс який? Що шкодувати роки минулі, Поросли давно травою… У книжках знаходжу спокій.
2025-01-09 22:26:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2444
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13287