"І ти ясна, і я прозорий"
Честер Фінч
І ти ясна, і я прозорий. Вірші мої, пісні душі. І світ великий недосяжний, існує тільки, нам одним. О океане мій, безкрайній. Чи я тебе перепливу? Чи знайду я, кращі краї? В яких немає, болю та жалю.. О вітре мій, мене ти знаєш. З тобою ми, як рідні стали. Тобі розповідав я, про ту красуню неземну. Яка мене зачарувала, її собі, я збережу. І ти ясна, і я прозорий. Не треба нам, складних речей.. Вірші мої, болюча втома.. Лиш тільки ти мене врятуєш, від смертей..
2023-07-24 21:30:56
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Така світла ніжність! Неймовірна у Вас любовна лірика! Без зайвого, все чисто, щиро... Дуже гарно! Ваша душа прекрасна!🙏☀️💫💖
Відповісти
2023-07-26 18:48:34
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую безмежно😘
Відповісти
2023-07-26 19:30:11
Подобається
Інші вірші поета
"Почуття" "В пошуках скарбу" "Герой нашого часу" "Поема Під сильним дощем у моста"
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4825
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185