"Ми"

Честер Фінч

Ах, як стогнали ми, як плакали в вигнанні, Який тягар з нас кожний ніс! І безліч сліз, тут розлилось рікою. Доми понівечені, а з ними, і ми.. Ах, як кричали ми, від злого світу. І від людей, які чинили зло.. Та ми живемо! Щоб наші предки чули.. Що наші серця, ще й досі палають! Вогняних дух, живе в кожній душі! Пройшли роки кріпацтва, болі та страждань.. Часи пройшли, чи повернулись знову? Невже ці муки, не зможемо зупинити.. Все подолаємо, та знищемо ворогів! На цій землі, пани лиш тільки ми! І тільки ми, будуємо свій світ..

2023-06-16 20:56:54

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lexa T Kuro

"За нами правда - значить вистоїмо!" 💙💛Сил Вам та натхнення! Бережіть себе!

Відповісти

2023-06-19 14:32:29

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4893

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1924